- скарлючений
- —————————————————————————————скарлю́ченийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
скарлючений — а, е. 1) розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до скарлючити 1). 2) у знач. прикм. Який зігнувся, зіщулився; скорчений. || Який неприродно викривився (про руки, пальці і т. ін.) … Український тлумачний словник
скарлюченість — ності, ж. Стан за знач. скарлючений … Український тлумачний словник
скарлючено — Присл. до скарлючений … Український тлумачний словник